Це всього лиш кінець світу

У житті так буває, що по якимось певним, найчастіше досить вагомим, але іноді навіть зовсім неважливим і безпідставним причинам людям доводиться залишати рідну домівку на невизначений, часом непробачно довгий час, абсолютно не думаючи, що одного разу настане момент, коли потрібно буде повернутися додому. Саме тоді вони вперше стикаються з почуттям абсолютної невизначеності, що породжується виникає в глибині душі сумнівами, коли серце тривожно стискається в грудях, а з голови не йдуть думки про те, як відреагують на його появу ті, кого він так давно легковажно кинув і всі ці роки зовсім не згадував.
Саме з такою проблемою стикається молодий письменник Луїс, який через довгих дванадцять років вирішує повернутися в рідне містечко, щоб повідомити сім'ї, яка давно вже забула як він виглядає, жахливу новину про те, що він невиліковно хворий і дуже скоро помре. Ось тільки як відреагують на його появу і подальші одкровення ті, кого він, немов чужих людей, свідомо уникав, всі ці довгі роки? Чи зрадіють його раптовому поверненню або ж будуть гірко дорікати за те, що довгий час зберігав це у таємниці? Хоча з іншого боку, повертаючись додому, наш герой підбадьорював себе думками про те, що це буде всього лише звичайна сімейна вечеря, а не якийсь там «кінець світу».